09.11.2022

Секретні тунелі під Дніпром – подробиці будівництва. Частина 2

Титули – секретні будівельні майданчики

Будівництво тунелів для зручності було поділено на окремі автономні виробничі об'єкти, які називалися титулами, і мали номери з 1-го по 14-й. Крім того, такі незвичайні назви будмайданчиків служили меті забезпечення максимальної таємності. Виходячи з наявного рівня ґрунтових вод, прокладання тунелів повинно було виконуватися як відкритим способом – з поверхні землі, так і з використанням технології щитової прохідки в товщі ґрунтів під стиснутим повітрям. Перший метод передбачав забиття металевого шпунтового огородження по периметру майбутніх тунелів з поступовим відкачуванням ґрунтових вод – з метою зниження їхнього рівня. У свою чергу, другий метод передбачав облицювання стін тунелів чавунними елементами кріплення, званими тюбінгами, по мірі просування вперед механічного прохідницького щита.

Будова тунельно-кесонної секції та принцип горизонтальної прохідки

Будова тунельно-кесонної секції та принцип горизонтальної прохідки

Фото: razvedka-vmf.kiev.ua

Найбільш високі темпи будівництва майже відразу взяли на Південному переході. На цьому об'єкті роботи одночасно велися як на правому, так і на лівому берегах Дніпра, а також відкритим способом недалеко від селищ Пирогово та Віта-Литовська (пізніше воно називалося Чапаївка), на Жуковому острові, та в селищах Осокорки та Бортничі. План робіт на цій ділянці підруслової залізниці передбачав прокладання двох залізничних гілок на відкритій місцевості від станції «Жуляни» до станції «Пирогово». Далі одна гілка мала заходити в підземний тунель, що простягся з ухилом під русло Дніпра до Жукова острова, і вів у напрямку острова Водників. До наших днів збереглася 700-метрова ділянка цього тунелю на правому березі. Ця споруда, що поступово йде під воду, є найбільш вражаючою з усіх побудованих фрагментів підземних переходів.

На лівому березі Дніпра тунель мав вийти на поверхню в районі селища Бортничі. Його частина залишилася поряд з територією сучасного дачного селища Осокорки – 75 м залізобетонного тунелю і ще 110 м котловану для нього. Звідси залізнична гілка повинна була пройти відкритою місцевістю до станції «Дарниця», потім згорнути в бік Вигурівщини, знову піти під русло Дніпра через Північний перехід, і вийти на поверхню в районі станції «Петрівка». А від неї до станції «Жуляни» на той час вже було прокладено необхідні для формування залізничного кільця колії.

Схема занурення тунельно-кесонної секції на розрахункову глибину

Схема занурення тунельно-кесонної секції на розрахункову глибину

Тут і далі фото: zametkin.kiev.ua

Розташування будівельних майданчиків підруслової залізниці

Зведення тунелів під Дніпром в Києві велося на таких об'єктах:

  • Титули № 2 і № 3 – знаходилися в районі сучасного селища Осокорки ;
  • Титул № 4 – знаходився на острові Водників;
  • Титули № 5 і № 6 – знаходилися на Жуковому острові;
  • Титул № 7 – також знаходився на Жуковому остові і зараз являє собою 5 залізничних насипів для енергопоїздів, з розташованими поруч двома бетонними резервуарами для палива, а також залишки цементного заводу;
  • Титул № 8 – до нього належала побудована на вулиці Жилянській ТЕЦ, а також інші об'єкти енергозабезпечення будівництва;
  • Титул № 9 – знаходився в районі селища Бортничі;
  • Титул № 10 – знаходився на Оболоні і зараз являє собою так і не занурену під землю тунельно-кесонну секцією, розташовану в урочищі Наталка;
  • Титули № 11, 12, 13 і 14 – їх місцезнаходження історикам встановити не вдалося.

До початку на території Української РСР Другої Світової війни на «Будівництві № 1» встигли спорудити 4 тунельно-кесонні секції. Три з них, які були частинами Південного тунельного переходу, були успішно занурені під землю на титулах № 3, № 4 та № 5. А ще один кесон на титулі № 10, який відносився до Північного переходу, досі стоїть на поверхні землі поряд з парком «Наталка» на Оболоні.

Розташування тунелепрохідницького щита всередині тунельно-кесонної секції

Розташування тунелепрохідницького щита всередині тунельно-кесонної секції

Прохідка Південного тунелю здійснювалася в наступних напрямках. На титулі № 3 (лівий берег Дніпра, навпроти острова Водників) – було змонтовано щит для руху в бік титула № 2 з виходом на поверхню, а також обладнано спеціальну камеру для прийому щита з титула № 4. До титула № 3 також було прокладено дві залізничні колії. Одна з них йшла від титула № 9 (селище Бортничі) через титул № 2 (наземний тунель в селищі Осокорки), а друга проходила вздовж Дніпра до станції «Дарниця». По другій колії постійно курсував вантажний потяг із матеріалами та обладнанням. На майданчику титула № 4, який в наші дні розташований на промисловій території, збереглися будівлі компресорних та трансформаторних станцій, а також сама шахта. Тут теж було змонтовано два щити для прохідки в сторони титулів № 3 та № 5.

Будівництво на титулі № 5 було організовано поблизу берега Дніпра, на північ від території сучасного клубу юних моряків «Юнга». Раніше ліворуч від входу в клуб стояла частково зруйнована будівля душкомбінату. За його руїнами на території колишнього лаврського хутора знаходилися відомчі склади. В цьому місці зберігся залізобетонний оголовок, а також кілька будівель, приналежність яких до «Будівництва № 1» точно не підтверджено. В тунельній секції титула № 5 було змонтовано щит для прохідки в бік титула № 6 та обладнано спеціальну приймальну камеру для прийому щита з боку титула № 4-біс. Наземні частини тунелів титулів № 2 та № 6 зводилися відкритим способом із поступовим зниженням у бік русла Дніпра. Раніше стежка до школи в селищі Віта-Литовська навіть проходила бетонною поверхнею тунелю титула № 6 довжиною майже кілометр. Неподалік цього місця, за огорожею, можна було побачити кілька дерев'яних бараків, а поряд з ними – руїни передбаченого поряд із будмайданчиком цементного заводу.


НАСТУПИЙ МАТЕРІАЛ:

Секретні тунелі під Дніпром – подробиці будівництва. Частина 3


МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ:

Секретні тунелі під Дніпром – подробиці будівництва. Частина 1

Секретні тунелі під Дніпром – подробиці будівництва. Частина 3

Секретні тунелі під Дніпром


 


Теги: тоннели под Днепром, история Оболони