Озеро Редькине – історія однієї з найчистіших водойм Києва

1. Головна
2. Статті
3. Озеро Редькине – історія однієї з найчистіших водойм Києва

Озеро Редькине – більш відоме під неофіційною назвою Міністерка, знаходиться у північній частині Мінського масиву і є продовженням каскаду озер системи Опечень. Розташоване між вулицею Богатирською, Великою окружною дорогою, територією державного комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» та кількома котеджними селищами, воно вважається однією з найчистіших водойм у столиці. При цьому, як і більшість озер Оболонського району, ця водойма з'явилася на карті Києва лише кілька десятиліть тому. Історію озера Редькине або Міністерки, а також всі цікаві факти про нього зібрав портал «Моя Оболонь».

Озеро Редькине

Фото: скриншот с google.com.ua/maps

Утворення найбільшого озера на Мінському масиві

Озеро Редькине є штучною водоймою, яка була створена кар'єрним методом у першій половині 1970-х років. У цей період на оболонських заливних луках розпочалося зведення двох нових житлових масивів – «Оболонь» та «Мінське шосе». Друга назва була проектною для Мінського масиву. Але для того, щоб побудувати на низинній луговій рівнині нові мікрорайони, потрібно було заздалегідь вирішити проблему затоплень цієї території паводковими розливами вод Дніпра, які відбувалися кожної весни. Тому рівень ґрунту спочатку підняли на висоту до 5 м – до незатоплюваних позначок, із застосуванням технології гідронамиву. Величезні об'єми піску, що використовувався при цьому, видобували в кар'єрах, які пізніше заповнилися ґрунтовою і дощовою водою, перетворившись на водойми. Саме так і утворилось озеро Редькине – найбільше на Мінському масиві.

Цікаво, що сама назва «Редькине» з'явилася задовго до штучного створення озера – ще наприкінці XIX століття. У той період на місці південної частини сучасної водойми розташовувався невеликий ставок, поряд з яким знаходився Редькин хутір (за іншими версіями – Редьки або Редькине). Всі варіанти цієї назви походять від слова «редька» – так називали огородження з рідкого частоколу або жердин, якими місцеві жителі обгороджували місця вигону худоби, яка колись у великій кількості паслася на соковитих оболонських луках. При цьому існує і другий варіант походження назви «Редькине» – це слово «рідник», яким називали край лісу (у цьому випадку – Пуща-Водицького) з відносно рідкісною та негустою рослинністю, який розташований у відносній близькості від водойми і в наші дні. Таким чином, це найменування перейшло спочатку від хутора до ставка, а пізніше від ставка до нового озера.

Примітним і цікавим є припущення, що ставок Редькин міг бути частиною старого русла або навіть витоком стародавньої ріки Почайни. Як відомо, у місці сполучення її вод із дніпровськими – в районі сучасної Поштової площі, князь Володимир хрестив киян у 988 році. Дослідники історії Почайни вважають озеро Редькине частиною сучасного русла літописної ріки, поряд з усіма озерами системи Опечень, з'єднаними підземними колекторами. Як відомо, після забудови Оболоні єдиною частиною русла цієї ріки, яка зберігся, є канал у промзоні на колишній Петрівці. В тому числі, і завдяки цій інформації на землях навколо озера Редькіне 22 червня 2017 року рішенням Київської міської ради було офіційно створено парк площею 30,45 га із відповідним охоронним статусом. У майбутньому його територія має бути упорядкована.

Розташування русла Почайни XIX століття та її приток на сучасній карті Києва з ймовірним витоком зі ставка Редькине

Фото: facebook.com

Поява другої назви «Міністерка»

Майже одночасно зі зведенням на оболонських луках нових житлових масивів, на східній околиці Пуща-Водицького лісу і західному березі озера Редькине у 1960-х роках було збудовано санаторій для членів Ради Міністрів СРСР. А поряд із санаторієм знаходились кілька дач вищих керівників Української РСР, включаючи і дачу першого секретаря Центрального комітету Компартії України Володимира Щербицького. Близькість цих закритих об'єктів, які добре охоронялися, до водойми стала причиною того, що місцеві жителі почали називати озеро Міністеркою. Цікаво, що у 1980-х роках навіть ходили чутки, що і так чисту воду в ньому спеціально збагатили сріблом, щоби вона була корисною для здоров'я партійних керівників. Виникли вони, ймовірно, через те, що у певний період береги водойми патрулювала міліція, а звичайним людям було заборонено у ній купатися.

Після розпаду Радянського Союзу відомчий санаторій перейшов у підпорядкування Державного управління справами Президента України і був перейменований на комплекс відпочинку «Пуща-Водиця». У 1990-х роках частину західного берега озера було огороджено високим бетонним парканом, після чого на цій території був облаштований закритий пляж для високопоставлених гостей комплексу. І лише після Революції Гідності – у 2014 році активісти знесли огорожу, завдяки чому вся прибережна територія навколо водойми разом із пляжами стала знову доступною для прогулянок, відпочинку та купання всіх бажаючих. На жаль, у той же період 1990-х – 2000-х років внаслідок активної забудови територій місцевих котеджних та дачних селищ значно зменшились площі зелених зон на північному та, частково, західному берегах озера Редькине.

Територія колишнього санаторію для членів Ради Міністрів СРСР, завдяки близькості якого озеро отримало свою другу назву

Фото: скриншот с wikimapia.org

Інформація про озеро Редькине

Озеро Редькине має площу 450 000 м², довжину 1 600 м, ширину 390 м, середню глибину 8 - 9 м і максимальну глибину 14 м. Його улоговина неправильної округлої форми витягнута з півночі на південь з поворотом у нижній частині в бік останнього озера системи Опечень – Мінського. Глибина водойми є нерівномірною – є мілкі ділянки, а також ділянки з досить крутим дном. У її водах водяться – плотва, лящ, сазан, щука, короп, карась, білий товстолобик, білий амур, стерлядь та інші види риб. Всі вони з'явилися там завдяки зарибленням. Береги озера майже повністю пологі та порослі очеретом. Навколо водойми розташовується обширна зелена зона з мальовничою природою. Вздовж його східного берега також проходить одиночна залізнична колія, що майже не використовується, яку планували задіяти для курсування рейкового автобуса з Вишгорода до Києва.

На берегах озера Редькине є кілька пляжів, найзручніші з яких розташовані з боку Великої окружної дороги та території комплексу відпочинку «Пуща-Водиця». Там же знаходяться дитячий і спортивний майданчики, а також кафе, сезонні торгові точки та станція прокату плавзасобів. На жаль, жодного офіційного пляжу біля водойми немає, тому там також немає рятувальних постів та інших зручностей для тих, хто приходить туди поплавати. Поруч із озером була облаштована лише зона відпочинку «Редькина», розташована вздовж вулиці Богатирської. Але вона призначена виключно для проведення часу біля води. Крім того, східний берег водойми є улюбленим місцем відпочинку для рибалок, які воліють ловити рибу в затишних міні-бухтах, що там знаходяться. А протяжні ґрунтові дороги, які оперізують водойму, також зробили її популярним місцем відпочинку для любителів велопрогулянок.

Незважаючи на те, що озеро Редькине все ще вважається одним із найчистіших в Києві, його екологічний стан значно погіршився за останні десятиліття. Причинами цього стали – активна забудова прилеглих територій, а також низька культура відпочиваючих. Все це вже призвело до того, що останніми роками дно озера сильно заросло водоростями, а вода в ньому почала цвісти, чого раніше не спостерігалося. А з огляду на те, що у безпосередній близькості від водойми планується зведення цілого мікрорайону на місці колишнього тепличного господарства ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», його екосистема може постраждати ще більше. Можливо, отримання статусу парку та його подальше облаштування допоможе зберегти природні багатства озера Редькине, і воно ще довго радуватиме місцевих жителів чистотою води та красою навколишньої природи.