Статті

Протягом століть в Києві виготовляли чудові солодощі, які були відомі далеко за його межами задовго до появи знаменитого «Київського торта». Серед таких солодощів було і унікальне сухе варення із зацукрованих фруктів та ягід, появу якого описують одразу кілька легенд. Відповідно до однієї з них, популярні колись ласощі були створені на території однієї з частин сучасного Оболонського району – на Пріорці, де раніше розташовувалися садиби з фруктовими садами.

В 2022 році українці довели всьому світу, що незважаючи на пов’язані з військовою агресією величезні виклики, ніхто і ніщо не здатне змінити їхнє прагнення до перемоги і відновлення нормального життя. Вже 10 місяців багато українців взагалі, і жителів нашого району зокрема, не дивлячись ні на які обставини – волонтерять, донатять на важливі проекти, працюють для розвитку економіки і навіть вигадують ідеї, які допомагають хоча би на деякий час відволіктися від сучасних реалій. Тому символічно, що в останньому місяці 2022 року саме в Оболонському районі – на проспекті Степана Бандери, 36 (поряд з ТРЦ Blockbuster Mall) була змонтована найбільша в Україні ковзанка, в центрі якої встановлена найвища новорічна ялинка України.

Північний мостовий перехід – це не просто важлива транспортна артерія столиці, що сполучає два береги Дніпра, а й унікальна для свого часу споруда, яка була створена справжніми професіоналами і просто талановитими людьми. Особисто з ними, а також з тривалим і складним процесом будівництва першого в СРСР однопілонного вантового мосту, відкритого 3 грудня 1976 року під назвою Московський, пов'язані цікаві і часом смішні історії, в яких відображені не тільки людські відносини, а й реалії своєї епохи.

3 грудня 1976 року відбулося урочисте відкриття Московського (нині – Північного) мостового переходу через Дніпро і Десенку, який з'єднав правий та лівий береги Києва. Це унікальне для свого часу інженерне творіння з'явилося завдяки роботі багатьох людей – науковців, проектувальників, архітекторів і будівельників. Протягом 8-ми років вони створювали шляхопровід, частиною якого став перший в СРСР однопілонний вантовий міст. Він буквально ширяє над дніпровськими водами, завдяки центральному прольоту без опор довжиною 300 м, який підтримують потужні троси, прикріплені до бетонного пілона заввишки 116 м, порівнянного з 35-поверховою будівлею.

Починаючи з 2014 року в Києві було перейменовано сотні вулиць, проспектів, площ та провулків, відповідно до положень «пакету декомунізаційних законів», а також в рамках «дерусифікації» після початку російсько-української війни. При цьому, в Оболонському районі було змінено назви 20-ти топонімів. Ці процеси завжди викликали питання про те, що потрібно або не потрібно робити мешканцям розташованих на таких вулицях будинків, а також власникам зареєстрованих на них бізнесів.

«Будівництво № 1», «Об'єкт № 1», підруслова залізниця, «сталінське метро» – все це назви недобудованих тунельних переходів в південній та північній частинах Києва, які мали з'єднати береги Дніпра в середині 40-х років XX століття. Завершити цей колосальний за технічною складністю та витратами проект завадила Друга Світова війна. А всі збудовані частини тунелів можна і сьогодні побачити в різних районах нашого міста, в тому числі, і поряд з Оболонською набережною. Процес будівництва Південного та Північного тунелів під Дніпром був надзвичайно трудомістким, що робить дуже цікавими його відомі технічні подробиці, зібрані порталом «Моя Оболонь».

Наприкінці 30-х років ХХ століття на оболонських луках розгорнулося масштабне та надсекретне будівництво об'єкта, рівень складності якого був величезним для свого часу. Тут мав з'явитися Північний тунельний перехід під Дніпром, який разом із аналогічним Південним тунелем у протилежній частині Києва дозволив би створити залізничне кільце, що надійно зв'язує обидва береги Дніпра. Цей грандіозний проект так і не був завершений, а в наші дні про його масштаби продовжує нагадувати бетонний кесон в урочищі Наталка – який став частиною історії спроби побудувати київські тунелі під Дніпром.

Як відомо, до зведення на Оболоні житлового масиву у 1970-х роках, її територія являла собою суцільні заливні луки. До значного підйому рівня ґрунту, який передував забудові, щорічні затоплення цих земель під час весняних розливів Дніпра унеможливлювали появу тут постійних поселень, крім рибальських. А це, у свою чергу, не сприяло згадкам Оболоні в історичних матеріалах минулих століть. Проте деяка інформація про оболонські землі збереглася не лише у документальних джерелах, а й у пресі. Про події, які відбувалися тут у минулому, можна дізнатися з нотаток у київських газетах кінця XIX століття, а також з написаного для однієї з них нарису письменника Олександра Купріна, який розповів, як жителі рибальського селища справляються з сильним паводком, який затопив їхні будинки.

Виникнення стародавнього слова "Оболонь" та його значення, що відобразили особливості цієї історичної місцевості Києва.

На думку користувачів оргтехніки, купівля дешевих витратних матеріалів чи замовлення недорогої послуги заправлення — це найкраща економія. Однак вони забувають, що за такі рішення прийдеться дорого заплатити, тому що за низькою вартістю криється неякісний тонер або неправильно зібраний витратник. З таким картриджем БФП може не запуститися або взагалі зламатися. В такому разі заправка картриджів гуртом слугує хорошим варіантом заплатити менше за обслуговування лазерного принтера.