Екологія довкілля ріки Почайна та прилеглих урочищ міста Києва

Як відомо, в 2016 році, завдяки зусиллям оболонської громадської активістки Аннабелли Моріної та її однодумців, почалося відродження Почайни – давньої ріки, яка відіграла особливу роль в історії Київської Русі, а потім і України. Адже саме в місці поєднання Почайни з Дніпром князь Володимир хрестив киян в 988 році. Тепер літописну річку не тільки поступово чистять і облагороджують її береги, але і досліджують. Портал «Моя Оболонь» пропонує своїм читачам ознайомитись з найновішим матеріалом на тему екологічного стану Почайни і прилеглих до її русла урочищ, який був написаний Романом Шевченко – кандидатом географічних наук і доцентом кафедри заповідної справи Державної екологічної академії м. Києва.

Екологія довкілля ріки Почайна та прилеглих урочищ міста Києва

У 2016 р. завдяки громадському рухові «Почайна», рішенням Київської міської ради, річку, як гідронім повернуто на географічну карту м. Києва. Тому виникає потреба комплексного еколого-географічного дослідження даного природного простору м. Києва.

Ріка Почайна – є правою притокою р. Дніпро, яка протікає в Оболонському районі м. Києва із Півночі на Південний Схід, протяжністю – 10,3 км. Площа басейну становить – 36 кв. км., максимальна ширина пойми – 341 м., мінімальна – 9 м. Екстремальні значення глибин коливаються від  1 до 17 метрів.

З гідрологічної точки зору, ріка представляє собою з’єднані між собою струмками каскад проточних озер-ставків, під загальною назвою – Опечень-Почайна. Гідроніми каскаду (із Півночі на Південний Схід): Редькін, Реченне (Мінське або Міністерка), Опечень (Луг), Пташине, Богатирське (Андріївське або Пожежне), Кирилівське (Верхнє), Йорданське (Нижнє), Вербне (Дзеркалка), Вовкувате, які як намисто опоясують житловий масив Оболонь, які топографічно перетворюють антропогенний ландшафт у міжозерр’я. Інформаційні аншлаги, що встановлені по берегам озер зазначають, що водоймища є штучного походження і є антропогенними промисловими ставками, які не придатні до рекреаційного використання. Частково відповідна інформація відповідає дійсності – озера, – це результат намивних робіт при будівництві житлового масиву Оболонь на початку 1970-х рр.

При дешифруванні каскаду озер на космічному геозображенні прослідковується умовна симетрія гідрографічного візерунку водних просторів р. Почайної на Оболоні із відповідним каскадом намивних озер Вигурівського струмка на Троєщині.

Порівнюючи сучасну гідрографічну мережу каскаду озер із станом місцевості басейну ріки на плані міста 1991 р. приходимо до висновку, що деякі озера протягом 1990-х – 2000-х рр. були осушені і зникли із сучасного плану м. Києва: на їх місці уздовж проспекту С. Бандери збудовані торговельні комплекси та розважальні заклади: «Metro Cash&Carry», «Блокбастер», «Блокбастер-Мол»; деякі невеличкі заплавні озера зникли в районі промзони на вулиці Богатирській.

Басейн р. Почайна включає розгалужену мережу струмків та річок, серед яких необхідно зазначити такі великі водотоки: р. Сирець із своєю притокою – струмком Курячий Брід, окремо Кирилівський струмок (впадають до оз. Кирилівске), струмки Коноплянка, Западинка, Княжиха (впадають до оз. Опечень (Луг)), струмок Мушанка (до оз. Реченне), струмок Водиця (до оз. Редькін), струмок Конічинка (до оз. Пташине).

Приток Сирець розпочинає свою течею з Придніпровської височини м. Києва в районі Рубежівського парку «Нивки». У верхній течії притока р. Почайної протікає у глибокому яру, до якого впадають струмки Кам’янка та Рогостянка, які вкриті деревною рослинністю. На окремих ділянках Сирець тече у бетонному руслі, подекуди – у колекторі під землею. Ріка Сирець впадає у р. Почайну із Заходу до оз. Кирилівське біля станції метро «Оболонь». Під землею у пластах протікають струмки Крива Почайна (під вулицями Приозерна та Йорданська) та стр. Юрковиця, що впадає у Притику. Враховуючи вищевикладене, фактична площа водозбору (басейну) ріки включає ще й значну частину Подільського та Шевченківського районів столиці. Гідрологічно до басейну р. Почайної відносяться намивні озера Оболоні – Біле, Лукове та Верблюд.

Басейн ріки Почайна

Басейн ріки Почайна

Не аби яке цікаве значення має місце витоку і гирло р. Почайної. За результатами рекогностування (польового вивчення) місцевості, пропонується визначити місце витоку – струмок, який починає свій біг із дачного урочища на Північ від озера Редькін. GPS-координати витоку: 50 32 N та 30 28 E. Місця впадіння р. Почайна до р. Дніпро пропонується вважати дельтою із трьох рукавів, а саме: на Півдні ур. Наталка виходить рукав № 1 (Північний рукав Почайної), т.з. струмок Сетомль, який тече по зливному каналізаційному колекторі; другий рукав – це бетонний водоспуск, розташований у правобережній затоці р. Дніпро дещо нижче Московського мосту; і третя ділянка дельти у вигляді підземних палеструмків (стародавніх русел) впадає до Гавані-Притики.

З геоморфологічної точки зору, басейн р. Почайної складається із алювіальних відкладів заплав і полювіальних балок (піски, супіски, суглінки), які і формують Поліську Оболонську низовину Київського Полісся.

Розгалужена гідрографічна мережа і активний гідрологічний режим басейну р. Почайної  впливає на рівні водоносних горизонтів і на кількість бюветів артезіанської води на території житлового масиву Оболонь, яких налічується понад двадцять два джерела чистої питної води. На порівняння, на Троєщині їх – 12, Лісовому масиві – 5, Харківському – 15. Перша колонка чистої артезіанської води почала працювати з 1970-х рр. і функціонувала до кінця 2000-х рр. Причини закриття водогону не відомі, але на нашу думку, пов’язані із будівельними роботами у відповідному урочищі.

У земельно-територіальному плані р. Почайна протікає між промисловими зонами Петрівки (Плаского), Куренівки, Пріорки, Оболоні і великим однойменним житловим масивом. Ширина пойми каскаду Почайнинських озер дозволяє спроектувати туристсько-рекреаційну рекультивацію природно-урбанізованого комплексу, яке матиме ряд серйозних обмежень (лімітуючих факторів), а саме: в урочищах, що примикають до Кирилівського озера виявлені фітобіологічні забруднювачі, а саме – рослина ехіноцистис шипуватий, а уздовж відкритого русла за ТРЦ «Плазма» локалізовані ценхрус довгоколюнковий та болиголов. Ці рослини отримали першість за негативним впливом на населення як адвентивні й отруйні, що викликають алергічні загострення.

Також необхідно зазначити, що наявність поряд з руслом ділянки Північного напівкільця Укрзалізниці підвищує рівні шумового забруднення й створює потенційну небезпеку для відвідувачів парку культури та відпочинку, що створений розпорядженням Київської міської ради у лютому 2016 р.

Забруднювати довкілля навколо р. Почайної почали ще задовго до доби індустріалізації. Першим задокументованим антропогенним фактором впливу був аеродром, де Ігор Сікорський випробував свої літальні апарати. Литовище розташовувалося із складами ГСМ між Кирилівським озером та ур. Куренівка.

В безпосередній близькості до басейну р. Почайної знаходяться промислові забруднювачі акваторії і навколишніх урочищ: суднобудівний завод та його теплоенергоцентраль (оз. Вовкувата та Гавань-Притика), склотарний завод, ПАТ «Генератор», ПАТ «Лакма» (оз. Опечень (Луг), Пташине). Вагомим фактором забруднення води р. Почайної є розгалужена мережа вулично-дорожньої сітки та щільна локалізація автозаправних станцій на розі Оболонського проспекту та проспекту С. Бандери, уздовж узбіччя вул. Богатирської. Взимку 2016-2017 рр. на проспекті С. Бандери, над підземним бетонним водотоком між Йорданським озером та природним руслом збудували АЗС, не зважаючи навіть на те, що станція розташовується у санітарній зоні навколо державного природного гідрологічного заказника «Озеро Вербне».

Після закриття цілої низки промислових підприємств Петровського промвузлу у 1990-х рр. рівень забруднення знизився, але новими джерелами забруднення стали торговельні комплекси та стихійні ринкові території, надзвичайна висока кількість транспортних засобів, які спричиняють багатокілометрові затори. Недарма територія ур. Пласке (історична назва – топонім сучасної Петрівки) є однією із найзабруднених в м. Києві. Протягом 1970-1980-х рр. в озера Почайнинського каскаду скидалися відходи у вигляді смоли без очищення і переробки; сталася, навіть, техногенна аварія, наслідком якої є чорний мул під шаром 2-3 см. піску на оз. Вербному, Йорданському та Кирилівському.

Північний сектор каскаду озер Опечень-Почайна зазнає патогенного антропогенно-промислового впливу снігоплавильного заводу, ПАТ «Пивзавод Оболонь», ГлобалФіш, роботи залізничного перегону «Зеніт-Вишгород». Після запуску в експлуатацію ТЦ «Епіцентр» забруднюється оз. Реченне (Мінське або Міністерка).

Наступним фактором забруднення басейну р. Почайної – є  підземна мережа водовідведення (каналізаційна мережа), яка несе всі нечистоти в озера: Кирилівське, Йорданське, Опечень (Луг). Відповідні дренажі, які прокладені під вулицями: О. Архипенка, Оболонським проспектом, частково пролягають під проспектом Героїв Сталінграду, вулицями Богатирською, Йорданською, З. Гайдай, Героїв Дніпра, Малиновського та Тимошенка збирають талу, дощову та забруднену воду. Особливо небезпечний рівень забруднення підвищують самопливні мережі навесні та під час сильних злив влітку. У річковій долині часто створюються стихійні звалища сміття. У деяких місцях річка захаращена, зокрема гілками та стовбурами дерев (оз. Луг та Пташине). Значний рівень біогенного забруднення завдають стихійні кладовища домашніх тварин (уздовж Йорданського озера, берегів р. Сирець та оз. Кирилівського).

На жаль, в урочищах басейну р. Почайної відсутні гідрологічні пости для моніторингу стану довкілля (створи спостереження за забрудненням води). Стан атмосферного повітря відслідковує одна станція-пост атмосферного контролю, що знаходиться за адресою: проспект Оболонський, 14 (ПСЗ № 17). За останніми даними спостережень, відсоток забруднення повітря басейну р. Почайна формальдегідами становить – 20 %, бензапіреном – 45 %, оксидом вуглецю – 5 %, діоксиду азоту – 25 % та фенолу – 5% і ці показники неуклінно підвищуються щороку із незначними сезонними коливаннями.

Не менш ліпша ситуація із забрудненням ґрунтів акваторії важкими металами. Забруднення басейну ріки ртуттю має підвищений вміст в районі озер Реченне, Опечень (Луг) та Пташине. Вміст Hg коливається від 0,05-0,1 мг/кг(л). Частково забруднена ртуттю відкрита долина в районі Петрівської промзони. Плями забруднення свинцем виявляються в акваторії озер Пташиного та Опечень (Луг) (60-100 мг/кг(л)) та в районі оз. Вовкувате (130-160 мг/кг(л)). Таким чином, сумарне забруднення басейну р. Почайна та навколишніх урочищ – середнє із епіцентрами небезпечних рівнів в таких локаціях: Притика-Почайна-Вовкувата (Cu40-Sn20-Ag10-Pb6-Zn5-Hg3); Кирилівське-Опечень (Луг) (Sn25- Cu20-Zn10-Pb4-Hg3). Тому, лише після повної еколого-хімічної, геоботанічної і радіоекологічної дезактивації і рекультивації, і лише після цього, можна улаштовувати парк культури та відпочинку та інсталювати інші екологічні та рекреаційно-релаксаційні зони.

Радіоактивне забруднення басейну та прилеглих територій Цезієм-137 визначається дискретними плямами із рівнем 0,5-1,0 Кі/кв. км. До забруднених Цезієм відносимо озера: Реченне (частково), Опечень (частково), Андріївське та Кирилівське. Але його концентрація щороку значно знижується до безпечних показників.

Не зважаючи на небезпечні вищеперераховані фактори довкілля р. Почайної та навколишніх урочищ, її акваторія та прилегла територія має значний туристсько-рекреаційний та екскурсійно-краєзнавчий потенціал. Каскад озер Почайної – це природне намисто Оболонського району із визначними об’єктами сакрально-культової архітектури (каплиця та церква Ікони Божої Матері «Неопалима Купина», Хрест Симона Петлюри на березі Кирилівського озера), Покровський собор із внутрішньою каплицею на честь Покрови Божої Матері на березі оз. Реченне. Пам’ятники-скульптури неподалік озера Богатирського (Андріївського, Пожежного): Героям-рятівникам, пожежникам із чашею «Вічного вогню», стела Героям Чорнобиля (площа Телятникова), Алея зірок українського шоубізу та музей пожежної техніки.

Довкілля р. Почайної та навколишніх урочищ визначається буферністю і високою концентрацією зелених насаджень загального користування та наявності об’єктів природно-заповідного фонду уздовж озер Пташиного, Опечень, Реченного, Редькін, Вербного.

На нашу думку, раціональним на теперішній час – є створення проекту природно-заповідної території «Литописна Почайна» із комплексом заходів очищення і оздоровлення акваторії та прилеглої території і лише після цього, стане можливим перетворення його у респектабельний столичний історико-культурний та екологічний публічний простір.

Шевченко Р. Ю.,

кандидат географічних наук,

доцент Державної екологічної академії

(м. Київ)


МАТЕРИАЛЫ ПО ТЕМЕ:

Оболонь и крещение Киевской Руси

Легендарная киевская река Почайна продолжает существовать на Оболони

Началось возрождение исторической реки Почайна